Чи вирішать проблеми платників податків нові зміни у сфері трансфертного ціноутворення ?

Законодавство, що регулює контроль у сфері трансфертного ціноутворення в Україні набуло чинності з 01 вересня 2013 року. Платники податків вже отримали перший досвід роботи з новими нормами, відзвітували за 2013 рік та готуються відзвітувати за 2014. Міжнародний правовий центр EUCON, створивши окрему практику трансфертного ціноутворення, всі два роки дії законодавства працював з своїми клієнтами у цій сфері. Ми проводили навчання фахівців бухгалтерських та фінансових служб в рамках роботи Школи трансфертного ціноутворення, допомагали обґрунтовувати рівень цін, готували звітність та складали документацію по контрольованим операціям.
За цей час ми мали змогу, застосувавши законодавство на практиці, оцінити всі його недоліки, в тому числі і ті, що можна використовувати на користь платника податків. Адже всім відомо, що іноді певні формулювання, невизначеність чи неврегульованість можуть бути трансформовані в можливість вигідного платнику податків трактування. Як приклад наведу ситуацію з визначенням звичайної ціни за спеціальними правилами, що були встановлені для експортно-імпортних операцій окремих товарних позицій. Ціна для товарів, що котируються на біржі згідно цих правил визначалась згідно з біржовими котируваннями з урахуванням допустимого п’ятивідсоткового діапазону. Невизначеність щодо переліку бірж, давала можливість використовувати котирування насамперед українських бірж, відсутність чітких вимог щодо термінів за які необхідно використовувати інформацію, давала можливість обґрунтовуючи ціну, брати для порівняння котирування за досить широкий проміжок часу. Якщо ж говорити про основні проблеми застосування трансфертного законодавства, то безумовно найбільшою проблемою на поточний момент я вважаю відсутність в достатній кількості інформації щодо господарських операцій у джерелах. По перше – інформації мало взагалі, по друге – важко знайти достатній її обсяг для здійснення висновку, що операція може бути визнана зіставною по відношенню до контрольованої. У зв’язку з цим, ми завжди рекомендували своїм клієнтам в першу чергу шукати зіставні операції серед внутрішніх господарських операцій з непов’язаними контрагентами.
Характеризуючи зміни до законодавства в сфері трансфертного ціноутворення, що набули чинності з 01 січня 2015 року в цілому, можна сказати, що вони не є концептуальними, але суттєво змінюють порядок адміністрування.
Найперше на що, хочеться звернути увагу це розширення кола осіб, що підпадають під дію законодавства. Раніше, для визнання операції контрольованою, діяв вартісний критерій у 50 млн. грн. для річного обсягу господарських операцій з одним контрагентом. З 2015 року вартісний критерій суттєво знижено, а враховуючи падіння гривни, можна впевнено говорити, що багато платників податків будуть змушені опановувати тонкощі трансфертного законодавства.
Крім цього законодавцями було скасовано контроль за операціями між резидентами України, і, відповідно до загальносвітової практики, у нас буде контролюватись лише зовнішньоекономічна діяльність. Формально було скасовано спеціальні правила для експортно-імпортних операцій з окремими товарними позиціями, дія яких передбачалась до 2018 року, але для товарів біржової торгівлі збереглись певні особливості визначення ціни, що знайшли своє місце в порядку застосування першого методу (методу порівняльної неконтрольованої ціни). З поля зору контролерів в контексті трансфертного ціноутворення практично виключено податок на додану вартість. Контролю згідно нового законодавства підлягають операції що впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Загалом норми, що регулюють адміністрування трансфертного ціноутворення можна охарактеризувати як більш жорсткі для платників податків.
Так, розширено перелік підстав для визнання осіб пов’язаними – тепер наявність у юридичної особи кредитів(позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб чи фізичної особи, які перевищують суму власного капіталу юридичної особи більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та лізингових компаній – більше ніж у 10 разів) є критерієм визнання пов’язаності. Крім цього, законом передбачається право фізичних та юридичних осіб, що є сторонами операції самостійно визнавати себе пов’язаними та введено поняття «практичний контроль» за бізнес рішеннями іншої юридичної особи. Такий практичний контроль податкові органи будуть доводити в судовому порядку.
Внесені зміни до норм, що регулюють проведення перевірок :
– встановлено, що тривалість перевірки контрольованих операцій не повинна перевищувати 18 місяців (раніше 6 місяців);
– передбачено продовження термінів перевірки на строк до 12 місяців (раніше 6 місяців);
– в ході перевірки передбачається проведення зустрічних звірок та опитування посадових осіб та/або працівників платників податків, які є сторонами контрольованих операцій;
– перевірка контрольованих операцій може бути проведена за період 2555 днів (сім років) (відповідні зміни внесено до ст.102 ПКУ).
Встановлені додаткові штрафні санкції у вигляді п’яти відсотків від суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті. Штраф за неподання документації встановлено на рівні трьох відсотків від суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, з урахуванням обмеження в 200 розмірів мінімальної заробітної плати.
Передбачено обов’язок ведення платниками податків документації щодо трансфертного ціноутворення та єдині терміни її подання. Тепер документація подається на запит контролюючого органу на протязі місяця, у той час коли раніше великі платники податків мали вдвічі більший термін для подання. Подання інформації на додатковий запит – 10 днів з моменту його отримання, раніше було 30 днів.
Таким чином необхідно враховувати, що всі ці норми починають діяти з 01 січня 2015 року і це незважаючи на те, що звітність за 2014 рік формується з урахуванням норм редакції статті 39 ПКУ, що діяла до 01.01.2015 року.
Змін зазнав і перелік господарських операцій, що визнаються контрольованими. Як і раніше за умови досягнення вартісного критерію, контролюються операції з пов’язаними особами нерезидентами та з нерезидентами з юрисдикцій, що увійшли до Переліку держав, затвердженого КМУ. От лише такий перелік тепер формується з урахуванням наступних умов :
• держави (території), у яких ставки податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі ніж в Україні;
• держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;
• держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Крім вищезазначених операцій контролю підлягають господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів. Ці операції будуть визнані контрольованими незалежно від статусу покупця в операції (резидент чи нерезидент). Контрольованими також визнаються операції, що здійснюються в сукупності між пов’язаними особами з залученням (за посередництва) осіб, які не є пов’язаними з ними і не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, не несуть істотних ризиків та не використовують суттєвих активів. Істотними вважаються такі функції чи активи, які пов’язані особи не могли б виконати чи використати самостійно без залучення інших осіб.
Достатньо суттєвими та позитивними змінами, в порівнянні з попередньою редакцією, вважаю скасування пріоритетності джерел інформації. Раніше, передбачалось використання у першу чергу офіційних джерел інформації, до яких належали окремі видання та сайти. Ці видання так і не змогли допомогти платникам податків у наданні достатнього обсягу інформації про ціни в зіставних операціях. Тепер платники податків можуть використовувати інформацію про власні операції з непов’язаними контрагентами або інформацію з будь яких інших загальнодоступних джерел.
Загалом всі вищезазначені зміни відображають тенденції посилення контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні, враховуючи те, що законодавство готувалось за участі суворих міжнародних кредиторів України. І тепер, в умовах, коли штудіювати його буде значно більше платників податків, необхідно розуміти всю важливість підготовки персоналу та адаптації на підприємствах внутрішніх регламентів контролю за трансфертним ціноутворенням. Міжнародний правовий центр EUCON має великий досвід підготовки та впровадження таких внутрішніх правил, що суттєво спрощують життя бухгалтерських та фінансових служб, допомагаючи в створенні алгоритмів обґрунтування ціни, розподілі обов’язків між відповідальними особами. Саме налагодження системного контролю за рівнем ціни, процедур її моніторингу та документування аналітичних розрахунків дозволить уникнути проблем та можливих донарахувань податкових зобов’язань.

Ярослав Романчук – керуючий партнер, адвокат Міжнародного правого центра «EUCON».

Лариса Врублевська – партнер, аудитор Міжнародного правого центра «EUCON».

Джерело: Довідник для іноземних клієнтів «Ukrainian Law Firms» 2015

Партнерство

Нагороди