Трансфертне ціноутворення 2017 – вдосконалення під прапором лібералізації

З 01 січня 2017 року українське податкове законодавство, що регулює сферу трансфертного ціноутворення зазнало змін, які в цілому можна оцінити як ліберальні та здійснені з урахуванням інтересів платників податків.

Короткий перелік змін.

Збільшення вартісного  критерію визнання  операцій контрольованими

Це напевно найбільш очікувана бізнесом норма. Підготовка звітів по контрольованим операціям та документацій для багатьох невеликих підприємств, обсяги діяльності яких  знаходились в межах критерію визнання операцій контрольованими, була доволі обтяжливою. Тепер трансфертне ціноутворення прерогатива платників податків з  більш  суттєвими обсягами доходів.

Критерій річного доходу збільшено до 150 млн грн. (раніше було 50 млн.грн)

Обсяг операцій з одним контрагентом  збільшено  до 10 млн грн. (раніше було 5 млн.грн.).

Коментар :  відсутність контрольованих операцій тим не менш не означає відсутність уваги  контролерів та до цілого ряду неконтрольованих операцій. Так , наприклад, платники податку на прибуток з річним обсягом доходу від 20 млн. грн. зобов’язані збільшувати шляхом коригування фінансовий результат до оподаткування   на 30 % вартості товарів, робіт (послуг) придбаних у нерезидентів, зареєстрованих у державах з переліку затвердженого КМУ . Збільшення фінансового результату, що підлягає оподаткуванню  здійснюється також і у разі нарахування витрат у вигляді роялті на користь нерезидентів. І уникнути коригування видається можливим лише у тому разі, якщо компанія підготує обґрунтування рівня рівня ціни за правилами трансфертного ціноутворення. Тобто  або збільшуй базу оподаткування або доводь рівень витрат у документації.

Щодо розширення  переліку видів контрольованих операцій

Контрольованими тепер можуть визнаватися зовнішньоекономічні господарські операції не лише з продажу, а й з придбання товарів та/або послуг, здійснені через  комісіонера-нерезидента.

Контрольованими можуть визнаватися також господарські операції, здійснені з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т.ч. із доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та можуть не бути  податковими резидентами країни, у якій вони  зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій)  включатиме в першу чергу британські LLP компанії.

Діючий перелік держав (територій)  низькоподаткових юрисдикцій і держав, з якими Україна не уклала договори з положеннями про обмін інформацією, має бути доповнено переліком держав, з якими такі договори укладено, однак компетентні органи яких не забезпечують своєчасний і повний обмін податковою інформацією за запитами податківців. Якщо в поточному році будь-яку державу (територію) включать  до зазначеного  переліку КМУ, операції з контрагентами, зареєстрованими  в такій державі (на території), вважатимуться контрольованими із 1 січня наступного календарного року.

Щодо контрольованих операцій, які здійснюються на підставі форвардного або  ф’ючерсного контракту

У разі  здійснення контрольованих операцій на підставі форвардного  або ф’ючерсного контракту порівняння цін здійснюється на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного форвардного  або ф’ючерсного контракту.

Якщо контрольована операція стосується експорту та/або імпорту біржових товарів, які здійснюються на підставі форвардних чи ф’ючерсних контрактів, то для обгрунтування відповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки» діапазон цін розраховується на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного контракту.

Водночас така можливість надається платникам за умови повідомлення ДФС України про укладення такого контракту протягом 10 робочих днів від дня його укладення.

Щодо  методів ТЦУ

Уточнено, які показники рентабельності повинні аналізуватися у рамках того чи іншого методу ТЦУ. Метод ціни перепродажу передбачає розрахунок валової рентабельності контрольованої операції, а метод «витрати плюс» – валової рентабельності собівартості. Для методу чистого прибутку уточнено можливість використання не тільки показників рентабельності, які грунтуються на показнику чистого прибутку, а також і показника операційних витрат.

Контролюючі органи  для встановлення відповідності умов контрольованої  операції принципу «витягнутої руки» зобов’язані  застосовувати той метод  ТЦУ, який зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення.

Щодо зіставних юридичних осіб та діапазону цін (рентабельності)

У випадку відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні операції для визначення показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація  юридичних осіб, котрі здійснюють діяльність, зіставну  з контрольованою операцією, за  умови наявності інформації про те, що зазначені особи не здійснюють зіставні операції з пов’язаними особами.

Водночас встановлюється ряд умов  та обмежень щодо зіставної юридичної особи :

  • здійснює зіставну діяльність у межах контрольованої операції та зіставні  функції, пов’язані з такою діяльністю (з урахуванням КВЕД та міжнародних класифікаторів);
  • не має збитків (за даними бухгалтерської (фінансової) звітності) більш ніж в одному звітному періоді з тих, інформація яких використовується для порівняльного аналізу;
  • не володіє прямо та/або опосередковано більше 20% корпоративних прав іншої юридичної особи або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (побічної) участі більше 20%.

Закріплено право платників податків розраховувати діапазон рентабельності на підставі інформації про зіставні юридичні особи  не тільки за звітний період, у якому здійснено контрольовану операцію, але й за кілька попередніх років. У даному випадку для кожної зіставної компанії розраховується середньозважене значення  показника рентабельності, порядок розрахунку якого має визначити КМУ.

Щодо джерел інформації

Перелік джерел інформації розширено, а саме: платники податків можуть звертатися до будь-яких джерел інформації, за умови, що інформацію з них отримано з дотримання вимог законодавства і платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу. Також до інформаційних джерел долучили інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Щодо коригування податкових зобов’язань за контрольованими операціями

Платникам податків дозволено здійснювати самостійне коригування ціни у випадку, коли умови контрольованої операції не відповідають принципу «витягнутої руки»,  із розрахунку максимального  або мінімального значення діапазону цін (рентабельності). Водночас зазначене коригування не можливо буде здійснити під час проведення перевірки відповідних контрольованих операцій.

Платники податків одержали право здійснювати коригування своїх податкових зобов’язань за результатами коригування податкових зобов’язань іншої сторони контрольованої операції у порядку і на умовах, передбачених міжнародними договорами України про усунення подвійного оподаткування.

Щодо граничного строку подання звіту про контрольовані операції

Граничний  строк подання звіту про контрольовані операції перенесено з 1 травня на 1 жовтня року, що настає за звітним.  Передбачена можливість виправляти помилки шляхом направлення до контролюючого органу нового або уточнюючого звіту.

Коментар : нажаль, не обійшлось без недоліків. Законодавці змінюючи терміни подання звіту не внесли змін до суміжних норм. Запит на надання документації з трансфертного ціноутворення може бути надісланий після 01 травня року, що настає за роком в якому були здійснені контрольовані операції. Отже, до кінцевого терміну подання звіту. Крім того здійснити самостійне коригування податкових зобов’язань  та уточнити декларацію з податку на прибуток  без проведення штрафу у 3 %  можна також тільки до 01 травня, а не до 01 жовтня, що було би логічним.

Щодо змісту документації з ТЦУ

Значно розширено зміст документації, яку платники податків повинні складати та зберігати за кожний звітний період.  Відповідну норму доповнено вимогами щодо надання інформації про організаційну структуру компанії, осіб, яким подається управлінська звітність, осіб, корпоративними правами яких володіє платник податків та ін.

     Щодо штрафних санкцій  

Нарешті  розмежовані санкції за неподання та несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та документації. Штраф за несвоєчасне подання тепер є диференційованим в залежності від кількості днів затримки.

Неподання звіту про контрольовані операції 300 розмірів ПМ (на 1 січня) (додатково – у разі неподання звіту   протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем сплати штрафу – 5 розмірів ПМ  (на 1 січня) за кожен календарний день)
Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції 1 розмір ПМ (на 1 січня) за кожен календарний день несвоєчасного подання , але не більше 300 розмірів ПМ
Незадекларовані контрольовані операції 1% суми незадекларованих контрольованих операцій, але не більше 300 розмірів ПМ (на 1 січня) за всі незадекларовані контрольовані операції
Несвоєчасне декларування контрольованих операцій 1 розмір ПМ (на 1 січня) за кожен календарний день несвоєчасного декларування у разі подання уточнюючого звіту , але не більше 300 розмірів ПМ
Неподання документації з трансфертного ціноутворення 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 розмірів ПМ  (на 1 січня) за всі операції у звітному році (додатково – у разі неподання документації протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем сплати штрафу – 5 розмірів ПМ  (на 1 січня) за кожен календарний день)
Несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення 2 розміри ПМ (на 1 січня) за кожний календарний день несвоєчасного подання, але не більше 200 розмірів ПМ  (на 1 січня)

  Джерело:Ukrainian Law Firms 2017

 

 

 

Партнерство

Нагороди